Як жадає земля, зашкарубла від спеки до болю,
Хоч ковточок води, хоч маленьку краплинку роси,
Так я прагну Тебе, я не можу не жити Тобою,
Я благаю, прийди й воскреси!!!
Та говорять мені: «Не проси.
Заспокойся. Навіщо в молитві звитяга?
Знає Бог, бо у Нього всі наміри й дні…»
Та я буду молитись, я буду кричати про спрагу,
Щоб ще більше вона пломеніла в тобі і мені.
Я молюся про дощ. Не стомлюся молитись!
Перші краплі дощу…Парасольку відкину убік
І підставлю долоні, бо хочу дощем Твоїм вмитись.
Проливається з неба життєдайний цілющий потік!!!
« Ти чого там стоїш? Небо низько і злива…
Заховайся мерщій в підземелля традицій і догм!»
Ні! Я буду стояти. Я — напоєна і щаслива,
Бо Господь мій гряде. Я люблю і чекаю. Я прагну Його!!!
30.07.2008 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Будем есть и пить - брат Геннадий Как всегда есть выход для людей, но нужно верить в этом проблема,хотя бы как царь грешного города Ниневии.
6 Это слово дошло до царя Ниневии, и он встал с престола своего, и снял с себя царское облачение свое, и оделся во вретище, и сел на пепле,
7 и повелел провозгласить и сказать в Ниневии от имени царя и вельмож его: "чтобы ни люди, ни скот, ни волы, ни овцы ничего не ели, не ходили на пастбище и воды не пили,
8 и чтобы покрыты были вретищем люди и скот и крепко вопияли к Богу, и чтобы каждый обратился от злого пути своего и от насилия рук своих.
9 Кто знает, может быть, еще Бог умилосердится и отвратит от нас пылающий гнев Свой, и мы не погибнем".
10 И увидел Бог дела их, что они обратились от злого пути своего, и пожалел Бог о бедствии, о котором сказал, что наведет на них, и не навел.
(Ион.3:6-10)
